Інвесторам потрібно знати: повний посібник зі створення стратегії особистого розподілу активів

Що таке інвестиційний портфель? Реальний сенс Portfolio у фінансовому плануванні

Інвестиційний портфель (Portfolio) — це спосіб одночасного володіння інвестором кількома фінансовими активами у певних пропорціях. Ці активи можуть включати акції, фонди, облігації, банківські депозити, а також криптовалюти та інші інструменти різних класів. Основна мета — за допомогою диверсифікації активів досягти балансу між максимальною доходністю та мінімізацією ризиків.

Чому так роблять? Уявіть, що ви їсте лише один тип їжі — ваше харчування буде серйозно дисбалансованим. Аналогічно, вкладати всі кошти в один актив — це як класти всі яйця в одну корзину: якщо вона впаде, ви втратите все. Диверсифікація активів — це як збалансований раціон, що захищає ваше фінансове здоров’я.

Добре спроектований інвестиційний портфель зазвичай поєднує високоризикові, високорозвідні активи (акції, ф’ючерси, біткоїни) з менш ризикованими та стабільними (облігації, фонди, депозити). Такий баланс забезпечує стабільне зростання активів і зменшує коливання.

Три головні фактори при формуванні інвестиційного портфеля

Особистий рівень ризикопереносимості — перший і найважливіший фактор

Не всі інвестори підходять під однакові стратегії. Рівень ризикованості — це найпряміший фактор, що впливає на структуру портфеля. Деякі готові прийняти більші коливання для більшої доходності, інші — обирають стабільність із меншими прибутками. Залежно від рівня ризикопереносимості, інвесторів зазвичай поділяють на три групи:

Ризиколюбні інвестори прагнуть активного зростання, готові заради цього зазнавати значних втрат. Їхній типовий портфель: 50% акцій, 30% фондів, 15% облігацій, 5% депозитів.

Ризик-нейтральні інвестори шукають баланс: хочуть зростання, але не бажають великих ризиків. Пропорції: 35% акцій, 35% фондів, 25% облігацій, 5% депозитів.

Ризикобережні інвестори орієнтовані на збереження капіталу та стабільний грошовий потік. Їхній портфель: 20% акцій, 40% фондів, 35% облігацій, 5% депозитів.

Вік відіграє ключову роль у плануванні інвестицій

Різні етапи життя потребують різних інвестиційних стратегій. 28-річний працівник і 65-річний пенсіонер матимуть зовсім різні підходи до інвестування.

Молоді мають час відновлюватися після коливань ринку. Навіть якщо їхній портфель у певному році зменшиться на 30%, у них ще десятки років роботи для накопичення капіталу. Тому молоді можуть обирати більш агресивні стратегії — інвестувати у акції та фонди з високим потенціалом зростання.

З іншого боку, пенсіонери мають обмежений час і не можуть компенсувати втрати доходами від роботи. Вони повинні обирати менш ризиковані активи, щоб зберегти вже накопичене і забезпечити зростання, що випереджає інфляцію.

Властивості активів і ринкове середовище — теж важливі

Навіть активи одного класу мають суттєві відмінності. Наприклад, фонди: грошові фонди мають високу ліквідність, але низьку доходність, тоді як індексні фонди — більш волатильні, з високим потенціалом прибутку. Це вимагає глибокого розуміння.

Географічне розташування ринку також суттєво впливає на результати активів. Фонди з ринків, що розвиваються, зазвичай мають більший ризик через чутливість до геополітичних та економічних змін. Наприклад, ETF на ринки, що розвиваються (EEM.US), і ETF на Європейський союз (EZU.US):

У період оптимізму (2017-2020) ETF на ринки, що розвиваються, показували більший приріст, але у період спаду (2020-2022) їхній падінь (15.5%) було значно більше, ніж у європейських ETF (5.8%). У зрілих ринках компанії більш диверсифіковані та мають кращий опір ризикам, тоді як у країнах, що розвиваються, активи часто зосереджені у ресурсних та енергетичних секторах, що більш залежні від міжнародних факторів.

Формування активів відповідно до рівня ризикопереносимості

Після розуміння факторів, наступний крок — конкретне формування портфеля відповідно до власного рівня ризиків. Ось три типові схеми:

Для інвесторів із високою толерантністю до ризику можна додатково виділити 100-200 доларів (максимальні втрати), щоб інвестувати у високоризикові інструменти — валюту або криптовалюти, для підвищення потенційної доходності.

Якщо бажаєте більш детально налаштувати портфель, можна застосувати таку схему:

Як новачкам почати створювати свій інвестиційний портфель

Перший крок: оцінка особистої толерантності до ризику

Перед будь-яким інвестиційним планом потрібно чітко зрозуміти, скільки ризику ви готові прийняти. В інтернеті є багато тестів на визначення рівня ризикованості, які за допомогою серії питань допоможуть вам зрозуміти, чи ви ризиколюбний, нейтральний чи обережний інвестор. Це важливий етап — він стане основою для всіх подальших рішень.

Другий крок: визначення цілей інвестування

Цілі зазвичай поділяють на три типи, кожен з яких вимагає своєї стратегії:

Збільшення багатства — підходить молодим і активним інвесторам. Вони ставлять конкретні цілі, наприклад: «подвоїти капітал за 5 років». Вони готові до короткострокових коливань і вірять у довгострокове зростання через час і складний відсоток.

Збереження багатства — для тих, хто вже накопичив значний капітал і задоволений поточним станом. Їхня мета — випереджати інфляцію, а не агресивно зростати.

Грошовий потік — для підприємців або фрілансерів, що потребують ліквідності. Вони обирають активи з високою мобільністю, щоб мати можливість швидко реагувати на бізнес-зміни.

Третій крок: вивчення різних активів

Перед початком інвестування потрібно ознайомитися з характеристиками різних активів. Акції, фонди, облігації, депозити — кожен має свої ризики, потенціал доходу та рівень ліквідності. Ці базові знання допоможуть вам робити обґрунтовані рішення, а не сліпо копіювати чужі стратегії.

Четвертий крок: розробка конкретної схеми розподілу активів

Практика — це застосування теорії. Розглянемо реальний приклад:

Приклад: інвестиційний план А

Припустимо, А — 28-річний працівник із 1000000 нових тайванських доларів для інвестування. Молодий, стабільна робота, сильне бажання зростання капіталу, схильність до ризику — любитель ризику.

Його план:

Ціль: подвоїти капітал за 5 років до 2000000

Розподіл активів:

• Акції: 50 тисяч (50%)
• Фонди: 30 тисяч (30%)
• Банківські депозити: 10 тисяч (10%)
• Резервні кошти: 10 тисяч (10%)

У цьому плані А розумно залишив 10 тисяч як резерв — для непередбачених витрат. Багато новачків ігнорують цей момент, і коли потрібно швидко отримати готівку, вони змушені продавати активи з втратами.

П’ятий крок: постійний моніторинг і коригування

Після створення портфеля робота не закінчується. Ринкове середовище постійно змінюється, і ваша ситуація теж. Активи, що раніше добре працювали, можуть втратити актуальність через зміни у макросередовищі. Тому потрібно періодично (наприклад, кожен квартал або півріччя) переглядати та балансувати портфель, щоб підтримувати його здоровим.

Управління ризиками та стратегії реагування

Потрібно пам’ятати, що створення портфеля не усуває всі ризики, воно лише зменшує вплив деяких з них. У разі кризи, рецесії або «чорних лебедів» ринок може впасти, і ваші активи зазнають втрат.

Крім системних ризиків ринку, існують галузеві, інфляційні, процентні ризики та інші. Ще більш делікатною є психологічна та поведінкова складова — паніка, сліпе слідування трендам, емоційні рішення руйнують навіть найкращий портфель.

Ефективні методи хеджування ризиків

Встановлення рівнів Take Profit і Stop Loss: заздалегідь визначте цінові рівні для продажу або купівлі, щоб автоматично закривати позиції при досягненні цілей, уникнувши панічних рішень під час волатильності.

Диверсифікація: не обмежуйтеся різними активами, а й обирайте інвестиції з різних регіонів і галузей — це максимально знижує ризик.

Регулярна оцінка портфеля: ринок змінюється, і ваші цілі теж. Регулярно переглядайте та коригуйте структуру, щоб зберегти її ефективною.

Розвиток психологічної стійкості: короткострокові коливання — норма. Не панікуйте, зберігайте довгострокову перспективу і аналізуйте новини об’єктивно — це ключ до успіху.

Часті запитання

Q: Моїх грошей мало, чи можу я створити портфель?

A: Так, звичайно. Важливо знати мінімальні пороги входу. Багато фондів у Тайвані можна купити від 3000 юанів, облігації — з низькими мінімумами. Інструменти типу CFD пропонують ще нижчі бар’єри входу, що підходить для малих інвестицій.

Q: Після створення портфеля я вже гарантовано буду заробляти?

A: Не обов’язково. Портфель — це інструмент управління ризиками, але його результат залежить від ринкових умов і обраних активів. Успіх вимагає постійного навчання, регулярних коригувань і довіри до довгострокової стратегії.

Q: Що потрібно знати, щоб самостійно створити портфель?

A: Основне — розуміння характеристик активів: їхніх ризиків, потенційної доходності, ринкових трендів. Також корисно мати базові навички аналізу, щоб орієнтуватися у ринковій інформації.

Q: Я нічого не розумію, можу просто копіювати чужі схеми?

A: Можна, але не слід сліпо копіювати. Вивчайте портфелі інвесторів із схожими цілями і рівнем ризику — це гарний старт. Ще краще — звернутися до фінансового консультанта для індивідуального планування.

Q: Після формування портфеля його можна залишити без змін?

A: Ні, це неправильно. Ринкові умови, політика, галузеві перспективи змінюються. Регулярний перегляд і коригування — необхідні для підтримки ефективності.

Підсумки

Створення власного інвестиційного портфеля — це необхідний крок на шляху до фінансової незалежності. Успішне проектування портфеля вимагає не лише ґрунтовних знань, а й гнучкості у застосуванні підходів відповідно до особистих обставин і психологічної стійкості. Оцінка ризиків, визначення цілей, вивчення активів, розробка плану та постійний моніторинг — цей процес вимагає часу і зусиль, але інвестиції у власні знання обов’язково окупляться у довгостроковій перспективі.