Туркменістан робить сміливий політичний поворот. Президент країни Сердар Berdimuhamedов нещодавно підписав указ, який офіційно визнає діяльність з майнінгу та торгівлі криптовалютами, що є переломним моментом для центральноазіатської держави. Цей законодавчий каркас інтегрує віртуальні активи у інфраструктуру цивільного законодавства країни, одночасно встановлюючи регульований режим ліцензування для криптобірж, які працюватимуть під наглядом центрального банку Туркменістану.
Цей крок відображає цікаву політичну парадоксальність. Хоча Туркменістан рухається до врахування криптоекосистеми, уряд зберігає чіткі межі щодо того, що цифрові валюти можуть і не можуть робити в межах країни. Криптовалюти залишаються виключеними з визнання як законного платіжного засобу, платіжних інструментів або цінних паперів згідно з туркменським законодавством — вони позиціонуються як окрема клас активів, а не як грошова альтернатива.
За цим регуляторним зсувом прихована стратегічна економічна обчислювальна стратегія. З економікою, що традиційно базується на експорті природного газу, апетит Туркменістану до інфраструктури криптовалют свідчить про те, що керівництво досліджує шляхи фінансової диверсифікації. Однак ця відкритість до цифрових активів різко контрастує з характерною позицією країни щодо управління інтернетом, яке продовжує функціонувати під централізованим контролем держави.
Система ліцензування стане регулятивною основою, забезпечуючи відповідність операторів криптобірж конкретним стандартам дотримання, встановленим центральним банком Туркменістану. Такий структурований підхід сигналізує про намір уряду інтегрувати, а не забороняти криптоактивності, зберігаючи при цьому наглядовий контроль. Для учасників регіонального криптовалютного простору легалізація Туркменістану означає обережне, але значуще розширення інституційного прийняття.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Туркменістан прокладає новий шлях: відкриваючи двері для криптомайнінгу та цифрової торгівлі
Туркменістан робить сміливий політичний поворот. Президент країни Сердар Berdimuhamedов нещодавно підписав указ, який офіційно визнає діяльність з майнінгу та торгівлі криптовалютами, що є переломним моментом для центральноазіатської держави. Цей законодавчий каркас інтегрує віртуальні активи у інфраструктуру цивільного законодавства країни, одночасно встановлюючи регульований режим ліцензування для криптобірж, які працюватимуть під наглядом центрального банку Туркменістану.
Цей крок відображає цікаву політичну парадоксальність. Хоча Туркменістан рухається до врахування криптоекосистеми, уряд зберігає чіткі межі щодо того, що цифрові валюти можуть і не можуть робити в межах країни. Криптовалюти залишаються виключеними з визнання як законного платіжного засобу, платіжних інструментів або цінних паперів згідно з туркменським законодавством — вони позиціонуються як окрема клас активів, а не як грошова альтернатива.
За цим регуляторним зсувом прихована стратегічна економічна обчислювальна стратегія. З економікою, що традиційно базується на експорті природного газу, апетит Туркменістану до інфраструктури криптовалют свідчить про те, що керівництво досліджує шляхи фінансової диверсифікації. Однак ця відкритість до цифрових активів різко контрастує з характерною позицією країни щодо управління інтернетом, яке продовжує функціонувати під централізованим контролем держави.
Система ліцензування стане регулятивною основою, забезпечуючи відповідність операторів криптобірж конкретним стандартам дотримання, встановленим центральним банком Туркменістану. Такий структурований підхід сигналізує про намір уряду інтегрувати, а не забороняти криптоактивності, зберігаючи при цьому наглядовий контроль. Для учасників регіонального криптовалютного простору легалізація Туркменістану означає обережне, але значуще розширення інституційного прийняття.