Як економіка потрапила в найгіршу кризу століття

Коли в 1929 році розвалився фондовий ринок, ніхто не здогадувався, що це буде початком найгіршої економічної кризи в сучасній історії. Велика економічна криза згодом стала попередженням, яке весь світ ніколи не забуде. Ця стаття покаже вам, що сталося, чому це сталося і як людство вийшло з цього.

Чорний вівторок: Коли все зруйнувалося

Жовтень 1929 року записався в історії як місяць, коли мрії американських інвесторів перетворилися на нічні жахи. Після десятка років неконтрольованої спекуляції на біржах, коли люди інвестували гроші, яких в основному не мали, прийшла невблаганна реальність. Ціни акцій, які в 20-х роках були штучно завищені, почали падати. Коли паніка поширилася, вона створила ефект доміно, який не можна було зупинити.

Мільйони американців, які вважали, що вони багаті, в один день опинилися практично без нічого. Ці інвестори, багато з яких звичайні люди, які позичили гроші на акції в надії на швидкий прибуток, тепер були в боргу без майна, щоб його покрити.

Банківська система в колапсі

Але це було не все. Коли люди втратили все, раптом вони захотіли отримати свої гроші, які мали в банках. Вражені натовпи людей тиснулися перед банками, щоб зняти свої вклади – а банки просто не мали достатньо готівки, щоб кожному хоча б щось повернути.

Дивна ситуація сталася по всіх Сполучених Штатах. Коли один банк збанкрутував, його зникнення викликало паніку в сусідніх містах, що призвело до падіння інших фінансових установ. У момент, коли позики практично зупинилися, кожен підприємець і інвестор почав хапатися за голову. Без кредитів неможливо було продовжувати бізнес.

Глобальна прірва: Як криза поширилася по світу

Європа, яка ще оговтувалася від Першої світової війни, була особливо вразливою. Коли американські торговці перестали купувати європейські товари, економіки в Німеччині, Великій Британії та інших країнах раптом зіткнулися з колапсом попиту. Як довгострокове пояснення ситуації: уряди, намагаючись захистити свої вітчизняні промисловості, запровадили високі мита. У США це називалося Законом про тарифи Смут-Гоулі 1930 року.

Проблема в тому, що коли США підвищили мита, інші країни зробили те саме. Глобальна торгівля драматично звузилася. Країни, які покладалися на експорт, опинилися в серйозних труднощах.

Її обличчя: Безробіття та бідність на безпрецедентному рівні

Коли підприємства збанкрутували, а виробництво знизилося, першими жертвами стали працівники. У деяких частинах світу безробіття сягнуло 25 відсотків. Уявіть собі це – чверть населення без роботи, без доходу, без надії.

Міста заповнювалися бездомними. Довгі черги людей чекали на хліб на заквасці у благодійних їдальнях. Родини жили в соломі на околицях міст – ці житлові райони жартівливо називалися «Хувервілями» (на честь президента Гувера, який був відповідальний за кризову політику).

Ті, хто ще мав роботу, були готові відмовитися від усього – будь-яких умов праці, будь-якої зарплати – лише б зберегти свою позицію. Фізичне і психічне здоров'я мільярдів людей погіршувалося.

Як це почало змінюватися: Зміна способу, яким уряди керували економікою

Люди почали вимагати змін. У США Франклін Д. Рузвельт вийшов на сцену з обіцянкою «Новий курс» – амбітним планом, який мав зробити все – створити робочі місця через державні проекти, стабілізувати банківський сектор за допомогою регуляцій та забезпечити соціальну безпеку для літніх людей та безробітних.

Хоча деякі критикували обсяг цих втручань, їхня роль була вирішальною. Уряди вперше вирішили активно втрутитися в економіку, щоб врятувати її від загибелі.

Друга світова війна: Парадоксальне рішення

Коли розпочалася Друга світова війна, уряди почали вливати мільярди в військову промисловість. Заводи, які вже давно були закриті, знову відкривалися. Робітники, які могли і виконували фізичну працю, тепер мали серйозну потребу знову. Продуктивність промисловості різко зросла, і з нею також робочі місця.

Це не жарт – війна парадоксально допомогла економіці вибратися з депресії. Але, звичайно, ніхто не любить згадувати про це, коли йдеться про джерела відновлення.

Постійний урок: Що ми навчилися

Велика економічна криза мала тривалий вплив на те, як уряди та фінансові установи працюють сьогодні. Страхування вкладів було запроваджено, щоб захистити людей, які заощаджують, від втрати всіх своїх грошей. Правила для фондового ринку посилилися. Програми соціального забезпечення стали нормою в розвинених країнах.

Усі ці заходи виникли з болісних уроків того часу. Політики усвідомили, що безжальний капіталізм без регулювання може призвести до катастрофи. Сьогодні, коли ми стикаємося з економічними викликами, ці уроки з великої економічної кризи досі резонують у політичних рішеннях світових лідерів та економістів.

Цикл економічних криз не повторюється абсолютно однаковим чином, але ризики залишаються. Велика економічна криза навчає нас, наскільки вразливою є глобальна економіка, і як важливо підтримувати регуляції та системи безпеки для захисту економіки та людей у ній.