Коли економічна стагнація зустрічається з ціновими шоками: стагфляція зблизька

У 1970-х роках світ пережив надзвичайну економічну кризу, яка продемонструвала, якими страшними можуть бути економічні процеси, що відбуваються одночасно. Тоді різкі підвищення цін на нафту, перебої з постачанням і широко застосовувана м'яка грошова політика створили ідеальний шторм – період, який експерти називають стагфляцією.

Що насправді є стагфляцією?

Стагфляція – це економічна патологія, коли одночасно виникають дві погані умови. По-перше, бізнесова активність перестає зростати або навіть скорочується. По-друге, ціни на товари та послуги починають стрімко зростати. Це схоже на потрапляння в пастку: ваша винагорода залишається такою ж, а ціни на свіжий хліб, бензин чи будь-що інше вже зростають.

Цей феномен особливо поганий, оскільки люди та компанії не мають найпростіших способів повернення. Бізнес в економіці стоїть на місці або скорочується, тому компанії не можуть створювати робочі місця. Безробітні або просто регулярно неспокійні через свої позиції, тому споживачі витрачають час на покупки. Без потоку товарів з боку споживачів бізнес ще більше стискається, а масштаби виробництва та інвестиції падають.

Як починається ця економічна негода?

Стагфляція не виникла з нічого. Зазвичай її викликає кілька факторів. Стрибки цін на нафту – один з них. Коли ціна на нафту раптово підвищується (часто через геополітичні події), витрати на виробництво зростають всюди: транспортування дорожчає, енергія дорожчає, тому бізнес переносить ці витрати на споживачів через вищі ціни.

Інший фактор – збої в ланцюгах постачання. Якщо товари не можуть досягти ринку так швидко, як потрібно, їх дефіцит підвищує ціни. Тим часом уповільнення виробництва означає менше робочих місць і слабшу економічну активність.

Грошова політика також відіграє важливу роль. Коли уряди надто багато витрачають грошей без реальної економічної основи, інфляція зростає лише через те, що на ринку занадто багато грошей і занадто мало товарів.

Чому традиційні рішення тут не працюють?

Економісти зазвичай знають, як боротися зі стагнацією: знизити процентні ставки, щоб люди брали кредити та більше купували. Або створити додаткові гроші, які стимулюватимуть економіку. Однак у стагфляції ці інструменти не працюють, оскільки проблема інша.

Якщо знизити процентні ставки, коли ціни вже стрибають вгору, це може лише ще більше підштовхнути інфляцію. У уряду виникає велика головний біль: як стимулювати економіку, не збільшуючи при цьому зростання цін? Це як намагатися йти по канату – один крок вбік, і вниз.

1970-і: урок з минулого

Стагфляція 1970-х років стала найболючішим уроком в історії економіки. У цьому десятилітті світова економіка була надзвичайно важкою, оскільки кілька факторів збіглися. Нафтове ембарго та стрибки цін на нафту підвищили ціни на енергію по всьому світу. Разом з цим, м'яка грошова політика та перебої в постачаннях створили ідеальні умови для розквіту інфляції.

У цей період люди насправді відчували тривогу: не вистачало робочих місць, а вижити ставало дорожче. Країна за країною намагалася знайти відповідь, але традиційні методи не працювали. Досліджуючи цей історичний період, важливо зрозуміти: стагфляція - це не просто теоретичний економічний термін, а реальний виклик, який показує, наскільки складним може бути управління економікою.