
Законодавство Індії щодо оподаткування криптовалюти встановлює фіксовану ставку податку 30% на чистий прибуток від операцій із криптовалютою. Цей податок застосовується лише до доходу, отриманого під час продажу цифрових активів, таких як Bitcoin, Ethereum та інші криптовалюти. Податок нараховують виключно на чистий прибуток і лише в момент продажу.
У цій системі оподаткування не передбачено жодних вирахувань проти ставки 30%. Трейдер не має права зменшувати оподатковуваний прибуток на комісії за транзакції, «gas fees» (витрати на проведення операцій у блокчейні), витрати на інтернет або інші супутні витрати. Окрім цього, капітальні збитки від інших операцій не можна зараховувати проти криптовалютного доходу. Податок сплачують під час подання Декларації з податку на доходи (Income Tax Return, ITR) згідно з розділом 115BBH Податкового кодексу Індії.
Окрім фіксованого податку 30% на прибуток, Індія застосовує механізм Transaction Deducted at Source (TDS) за ставкою 1% на кожен продаж криптовалюти. TDS стягують у момент виконання транзакції, незалежно від того, отримано прибуток чи збиток.
Для трейдерів важливо враховувати, що при «peer-to-peer» (P2P) операціях із криптовалютою та на біржах за межами Індії, TDS зазвичай не вираховується автоматично. Відповідальність за сплату 1% TDS через офіційний портал податкової служби покладається безпосередньо на трейдера. Необхідно постійно відстежувати та своєчасно сплачувати цей податок для дотримання вимог законодавства. P2P-операції, що передбачають прямий обмін між особами, також підпадають під вимогу 1% TDS на рівні з біржовими транзакціями.
Податкове законодавство Індії розрізняє зберігання криптовалюти та активну торгівлю. Зберігання криптоактивів у цифровому гаманці не підлягає оподаткуванню. Податкове зобов’язання виникає лише під час продажу криптовалюти і фіксації прибутку.
Також виведення індійських рупій (INR) з біржового рахунку не є податковою подією, якщо кошти не мають походження з прибуткової операції з криптовалютою. Це дозволяє трейдерам переміщувати кошти між рахунками та гаманцями без негайних податкових наслідків. Розуміння цієї різниці є вирішальним для ефективного планування податків і дотримання вимог.
На відміну від інших інвестиційних інструментів в Індії, збитки від операцій із криптовалютою не визнаються і не дають жодних податкових переваг. Збитки від торгівлі криптовалютою не можна враховувати проти інших доходів, зокрема зарплати або прибутку від традиційних інвестицій.
Система також не дозволяє переносити збитки на наступні фінансові роки для зменшення майбутніх прибутків. Це означає, що трейдер сплачує податок із чистого прибутку, не маючи змоги врахувати збитки для зменшення податкового навантаження. Така асиметрія значно посилює ефективний податковий тягар для криптотрейдерів в Індії.
Податкові органи Індії мають різні інструменти для виявлення криптовалютних транзакцій і перевірки дотримання податкового законодавства. Основні інструменти такі:
Банківські зняття: Великі або часті зняття коштів для купівлі криптовалюти чи після її продажу можуть привернути увагу банків і податкових органів.
Дані TDS: 1% TDS, зібраний у криптовалютних транзакціях, формує офіційну звітність, безпосередньо пов’язану з індивідуальними PAN (Permanent Account Number), надаючи податковим органам дані про транзакції.
UPI-операції: Платежі через Unified Payments Interface (UPI) для купівлі криптовалюти фіксуються і можуть бути звірені з податковою звітністю.
Дані P2P-платформ: Дані про «peer-to-peer» транзакції та ідентифікаційну інформацію користувачів, які зберігають платформи, можуть бути використані податковими органами для перевірки дотримання вимог.
Суттєві розбіжності між задекларованими доходами у податкових звітах і банківськими операціями, платежами через UPI, даними TDS або історією P2P-операцій часто стають підставою для податкових повідомлень і перевірок. Податкові органи активно посилюють контроль за дотриманням вимог до криптовалютних операцій у всіх торгових каналах, тому трейдерам необхідно забезпечувати прозорість і достовірність звітності.
Щоб дотриматися вимог законодавства щодо криптовалюти в Індії, потрібно чітко розуміти регуляторну базу — фіксований податок 30% на чистий прибуток, 1% TDS на всі транзакції, включно з P2P-обміном, без можливості врахування збитків. Для успішного виконання обов’язків потрібне ретельне ведення обліку всіх операцій на всіх платформах і у всіх каналах, використання податкових інструментів і чесна звітність. Хоча податковий тягар на криптоторгівлю в Індії значний і суворий порівняно зі світовими практиками, чесне декларування і повна документація залишаються найнадійнішим шляхом. Трейдери мають сприймати податкову дисципліну не як перешкоду, а як ключову складову сталого криптовалютного інвестування в Індії.
Так, P2P-торгівля в Індії підлягає оподаткуванню. Прибуток від криптовалютної торгівлі, у тому числі через P2P-операції, оподатковується за фіксованою ставкою 30% плюс збір. Усі доходи мають бути задекларовані для оподаткування.
В Індії до доходу від криптовалюти застосовується фіксований податок 30% без права на відрахування. Однак подарунки від визначених родичів не оподатковуються, якщо їхня вартість перевищує ₹50 000. Дотримання вимог і звітність є обов’язковими щодо всіх операцій із криптовалютою.











